|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Базилевський Борис МиколайовичНародився 6 серпня 1946 року в м. Києві. Отримав дипломатичну освіту в Московському інституті міжнародних відносин, який закінчив у 1969 році, за фахом міжнародник, спеціаліст з питань Сходу. Після захисту в Дипломатичній академії дисертації у галузі міжнародного права отримав кваліфікацію юриста-міжнародника. У 1969-1990 рр. працював у системі Міністерства закордонних справ колишнього СРСР. Протягом цього часу декілька років перебував на дипломатичній роботі в Пакистані, а також у науково-дослідних установах Міністерства закордонних справ. Багато уваги присвятив дослідженню проблем прогнозування питань зовнішньої політики, зокрема у галузі міжнародної безпеки. У період з 1979 по 1981 р.р. переходив на роботу до Міністерства закордонних справ тодішньої УРСР. У 1990 році став одним із фундаторів московської, а згодом і російської філії Народного Руху України. На початку 1991 року повернувся до Києва і був запрошений на роботу до Верховної Ради України. З того часу і аж до призначення на посаду Генерального консула України в Чикаго очолював секретаріат Комітету у закордонних справах Верховної Ради. З червня 1999 року призначений Генеральним консулом України в м. Чикаго. Володіє українською, англійською, урду, російською мовами. Розуміє польську. Одружений, має двох дочок. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||