Про прибутковий податок з громадян

Інструкція ДПА України по заповненню податкових декларацій Декларація про доходи

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен громадянин України зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством, для чого щорічно подавати до податкового органу за місцем проживання декларацію про свій майновий стан та отримані доходи за минулий рік.

Законодавчим актом, що регулює порядок оподаткування доходів громадян та подання ними декларації, є Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”, з відповідними змінами і доповненнями, яким встановлено, що об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних з різних джерел, як на території України, так і за її межами.

Вважається, що громадянин має постійне місце проживання в Україні, якщо він проживав на території України в календарному році не менше 183 днів.

3. Статтею 12 вищезгаданого Декрету встановлено, що після закінчення календарного року така категорія громадян, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи в Україні, зобов’язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання в Україні декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи (форма декларації і інструкція по її заповненню додаються).

Інструкція ДПА України по заповненню податкових декларацій

  Державна податкова адміністрація України повідомляє, що згідно з Конституцією України (стаття 67) кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом, а також, щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому Законом.

   На сьогодні законодавчим актом, що регулює порядок оподаткування доходів громадян та подання ними декларацій, є Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет). Статтею 12 Декрету встановлено, що після закінчення календарного року громадяни, які мають постійне місце проживання в Україні (проживають більше 183 днів протягом календарного року), крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи (служби, навчання), зобов`язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи (служби, навчання), в тому числі із джерел за межами України, а також громадяни, які протягом звітного року не мали місця основної роботи, але одержували в цей період будь-які доходи в грошовій і натуральній формі.

  Згідно названого Декрету громадяни, які протягом звітного календарного року, одержували доходи лише за місцем основної роботи (служби, навчання), декларацію про доходи не подають.

   Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, при умові обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування (стаття 8 Декрету).

Декларація складається з чотирьох розділів, які містять у собі такі відомості:

   У РОЗДІЛІ 1 Декларації містяться відомості про всі види доходів, одержаних протягом 2000 року, про суми витрат, безпосередньо пов`язаних з їх одержанням, а також суми утриманого прибуткового податку за місцем одержання доходу або сплаченого авансом за розрахунками податкових органів.

  У пункті 1.1. першого розділу Декларації зазначаються відомості про доходи, одержані за місцем основної роботи, і суми утриманого з цих доходів прибуткового податку.

  До доходів громадян, одержаних за місцем основної роботи, прирівнюються доходи, отримані за місцем служби, навчання.

  Для заповнення пункту 1.1. потрібно одержати в бухгалтерії підприємства за місцем основної роботи довідку форми №3, яку бухгалтерія цього підприємства зобов`язана видати на вимогу працівника.

  Громадянам, які протягом 2000 року змінювали місце основної роботи, довідку форми №3 повинна видати бухгалтерія за новим місцем роботи, включивши до річного сукупного оподатковуваного доходу, доходи, одержані за попереднім місцем роботи, на підставі довідки форми №3 з попереднього місця роботи, яку громадянин зобов`язаний був подати до бухгалтерії підприємства за останнім місцем роботи. Якщо форма №3 з попереднього місця роботи не подавалася громадянином до бухгалтерії наступного місця роботи, він повинен одержати форму №3 з усіх підприємств, де він працював протягом 2000 року.

  У графі 1 таблиці пункту 1.1. зазначається повне найменування підприємства, установи, організації або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, з якою укладено трудовий договір на використання праці громадянина і їх поштова адреса. Якщо протягом року було кілька місць, основної роботи, то у графі 1 перелічуються усі.

  У графі 3 зазначається сума нарахованого працівникові доходу на конкретному підприємстві без будь-яких вирахувань. До річного сукупного доходи включаються суми, одержані як готівкою, так і в натуральній формі.

  У графі 4 вказується сума утриманого прибуткового податку з доходів, зазначених у графі 3.

  При заповненні цього пункту окремим рядком зазначається сума, наданої громадянину матеріальної допомоги.

  У пункті 1.2. першого розділу Декларації відображаються доходи, одержані не за місцем основної роботи (від виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, в тому числі від продажу рухомого і нерухомого майна, матеріальна допомога тощо) і суми утриманого з цих доходів прибуткового податку.

  У графі 1 таблиці пункту 1.2. зазначається повне найменування підприємства, установи, організації, поштова адреса. Якщо доходи одержані від фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності, зазначаються її прізвище, ім`я та по батькові, місце здійснення діяльності. Під найменуванням підприємства зазначається за що саме отримано доход (наприклад, гонорар за публікування статті, робота за сумісництвом), у графі 3 - нарахована сума цього доходу, а у графі 4 прибутковий податок, який було утримано з цього доходу, у разі його утримання.

  Окремим рядком зазначаються суми одержаної не за місцем основної роботи матеріальної допомоги.

  Для заповнення таблиці цього підпункту громадян повинен використовувати відомості форми №4 (додаток №4 до Інструкції), яку він зобов`язаний вести, якщо протягом 2000 року отримував доходи не за місцем основної роботи.

  З доходів, зазначених у цьому підпункті, прибутковий податок протягом 2000 року утримувався підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які проводили їх виплату громадянам, за ставкою 20 відсотків, як це встановлено пунктом 3 статті 7 Декрету Про прибутковий податок з громадян. Про проведені громадянам протягом року виплати і утриманий з цих виплат прибутковий податок підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності повідомляли за встановленою формою (ф.№2) податкові органи за місцем проживання громадян, які їх отримували.

  У пункті 1.3. першого розділу Декларації показуються доходи, одержані від підприємницької діяльності, а також інші доходи, оподаткування яких проводиться податковими органами, наприклад, доходи, що одержані від індивідуальної діяльності адвокатів і приватних нотаріусів, від продажу акцій, від здачі в оренду приміщень, від посередницької діяльності.

  У пункті 1.4. першого розділу Декларації показуються доходи, одержані під час перебування громадян за кордоном, або доходи, які надійшли з іноземних держав.

  У графі 1 таблиці пункту 1.4 зазначається найменування країни, в якій або з якої одержано доход, а також місто і назва організації, що його виплатила, а у графах 2, 3 - відповідно дата одержання доходу та сума у валюті його одержання (марка, долар, ліра та інші).

  Доходи, одержані в іноземній валюті перераховуються в гривні за курсом Національного банку України, встановленим на дату його одержання, і показуються у графі 4 таблиці.

  У разі, якщо платник має письмове підтвердження факту сплати (утримання) податку з доходів, що зазначені у графі 3 таблиці, яке завірено податковим органом відповідної іноземної держави, у якій (або звідки) одержано доход, в графі 5 зазначається сума сплаченого (утриманого) податку у валюті одержання доходу. Про подання письмового підтвердження щодо сплати податку в іншій країні робиться відповідний запис після таблиці.

  У графі 6 вказується еквівалент податку, зазначеного в графі 5, обчислений в гривнах за курсом Національного банку України, встановленим на дату одержання доходу в іноземній валюті.

  РОЗДІЛ 2 Декларації про доходи повинен містити відомості про розміри доходів, які слід виключити із сукупного річного доходу, зазначеного в 1 розділі Декларації.

  Пільги у вигляді виключення з оподатковуваного річного доходу провадяться за кожний повний місяць, незалежно від кількості джерел надходження доходу.

  Право на пільгу обов`язково має бути підтверджено відповідними документами (наприклад, посвідчення встановленого зразка для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, посвідчення учасника війни, посвідчення інваліда).

  У пункті 2.1. цього розділу Декларації зазначається кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на виключення з сукупного оподатковуваного доходу яких має право громадянин.

  Суму вирахувань, яку треба зазначити в пункті 2.1. цього розділу Декларації визначається множенням неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у встановленому на цей час розмірі (17 грн. на місяць) на встановлений розмір пільги по сплаті прибуткового податку, зменшений на один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який уже закладено у шкалу ставок прогресивного оподаткування прибутковим податком доходів громадян, та помножений на дванадцять - кількість місяців в році.

  У пункті 2.2. зазначається загальна сума пільги на дітей до 16 років, наданої громадянину. Зазначена пільга надається у вигляді зменшення сукупного оподатковуваного доходу на розмір встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму (17 грн.) одному з батьків на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не перевищує розміру 10 мінімальних місячних заробітних плат. Загальний розмір пільги на дітей є сумою пільги, обчисленої по кожній дитині шляхом множення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кількість місяців, протягом яких у звітному році діяла ця пільга. Підставою для надання цієї пільги є свідоцтво про народження дитини.

  Багатодітним громадянам, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років, слід мати на увазі, що коли сукупний місячний оподатковуваний доход не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, то надається пільга на кожну дитину віком до 16 років, передбачена п.2 ст. 6 Декрету. Потім сума прибуткового податку, розрахована за основною шкалою ставок, зменшується на 50 відсотків згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 470 «Про ставки оподаткування доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості, та зменшення податку багатодітним сім`ям» (підпункт «б» пункту 1).

  Багатодітним громадянам, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років, доходи яких перевищують 10 мінімальних заробітних плат на місяць, сума прибуткового податку, розрахована за основною шкалою ставок прогресивного оподаткування доходів громадян, зменшується тільки на 50 відсотків.

  У разі, якщо громадянин протягом звітного року має пільги з кількох підстав, йому надається одна за його вибором, як правило, найбільша.

  Пільги по сплаті прибуткового податку надаються громадянам за місцем їх основної роботи, тому копії документів на право користування пільгами, зберігаються і контролюються за місцем основної роботи громадянина, а саме надання громадянам пільги за місцем основної роботи відображається у довідці за формою №3.

  Для заповнення пунктів 2.3 та 2.4 слід використовувати дані довідки ф.№3, якщо інвестування і благодійність було здійснено з доходів, одержаних за місцем основної роботи. Щодо доходів, які громадянин одержав від підприємницької діяльності, рухомого і нерухомого майна, продажу акцій та інших доходів, підставою для зменшення оподатковуваного доходу на зазначені цілі має бути документ (квитанція, переказ, прибутковий касовий ордер та ін.), в якому зазначені сума і мета, на яку вони перераховані.

  Виключення з сукупного (валового) доходу, сум доходу, одержаних громадянами протягом 2000 року від продажу акцій, придбання яких підпадає під норму підпункту «з» пункту 1 статті 5 Декрету, провадиться на підставі документів, підтверджуючих їх пільгове придбання.

  У РОЗДІЛІ 3 Декларації зазначається оподатковуваний доход, з якого має бути обчислений прибутковий податок за 2000 рік та очікуваний доход, який громадянин планує отримати у наступному році.

  Відомості, які будуть зазначені у пункті 3.1 обчислюються в такому порядку. Визначається загальна сума сукупного (валового) доходу, яка складається з підсумків по графах 3 пунктів 1.1. і 1.2 та по графах 4 пунктів 1.3. і 1.4. Декларації. Із суми обчисленого таким чином сукупного (валового) доходу, вираховуються суми витрат і вирахувань, вказаних у 1 та 2 розділах Декларації.

  В розрахунок загальної суми сукупного (валового) доходу не включається сума матеріальної допомоги, в тому числі вартість речових призів та подарунків, що була отримана громадянином протягом 2000 року з усіх джерел як за основним, так і не основним місцем роботи, у межах дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно, що становить 888 грн. Сума матеріальної допомоги, що перевищує встановлений розмір включаються до річної суми сукупного (валового) доходу.

  Загальна сума вирахувань з сукупного доходу (валового доходу) визначається як підсумок відомостей, наведених в графі 3 пункту 1.3 та сум вирахувань, зазначених у 2 розділі Декларації.

  Якщо громадянин має власне рухоме або нерухоме майно, земельну ділянку, то це слід вказати у РОЗДІЛІ 4 Декларації. Підставою для заповнення цього розділу є документи, що стверджують право власності або право на користування земельною ділянкою (наприклад, свідоцтво на право власності, технічний паспорт, державний акт на право власності або користування земельною ділянкою та інші.).

  Правильність зазначених у Декларації відомостей громадянин стверджує своїм підписом та ставить дату заповнення Декларації. Декларація може бути подана до податкового органу особисто і датою подання вважатиметься дата її реєстрації, а може бути надіслана поштою і тоді датою її подання вважатиметься дата відправлення, зазначена у штампі відділення зв`язку.

  На підставі даних, зазначених в Декларації про сукупний річний доход, податкові органи проводять річний перерахунок прибуткового податку. За даними річного перерахунку прибуткового податку визначається сума, яку або потрібно повернути громадянину із-за переплати ним прибуткового податку протягом звітного року, або яку він повинен доплатити із-за її недоплати з тієї суми доходу, що була ним одержана протягом звітного року.

  Такий перерахунок провадиться протягом двох місяців з дня одержання від громадянина Декларації. Додатково нарахована сума прибуткового податку підлягає сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу про необхідність її сплати, а зайво сплачені суми прибуткового податку підлягають поверненню платнику протягом одного місяця, або зараховуються в рахунок майбутніх платежів по прибутковому податку за письмовою заявою платника.

  Враховуючи, що на сьогодні значна кількість громадян України, які мають постійне місце проживання в Україні, одержують доходи за межами України і не мають можливості особисто подати декларацію про доходи до податкових інспекцій за місцем проживання, вони можуть подати таку декларацію поштою.

             ДПА України